…Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і ,щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями.
Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.

Гори, свіча! Гори,як згадка, тільки не згасай…
А ти, вкраїнцю, вічно пам’ятай – не забувай,
Що наш народ пізнав колись невтішне горе –
Страшні часи безжального Голодомору…